Цей кажан зустрічається в Закарпатті та півдні Криму, у Степу та Лісостепу.
Довжина — до 71 мм, маса — до 27 г.
Живиться крупними комахами, яких ловить у повітрі. Селиться величезними колоніями в печерах, гротах, на горищах. Самка підковоноса народжує 1—2 кажа-нят, яких деякий час носить із собою.
Зиму проводить у підземних печерах.
Одним із рідкісних кажанів є вухань, який відзначається своєрідною будовою великих вух, схожих на загнуті ріжки.

Зустрічаються по всій території України, звичайні птахи в містах і селах.
У самця хатнього горобця чорно-сіра «шапочка» і чорна «краватка», самка однотонна сіра. У польового горобця самка й самець однаково забарвлені: коричнева «шапочка» й чорні плямки на світлих щоках. Живляться насінням культурних рослин і бур’янів.
У кладці 5—6 яєць. Пташенят вигодовують комахами. За сезон буває по 2 виводки пташенят, а на півдні — й по 3.
Хатні горобці живуть на міських вулицях і у дворах, а польові — переважно в парках і передмістях.

Живе по всій Україні, гніздиться на міських будинках та інших спорудах.
Довжина тіла — до 13 см, маса — 60—70 г. Ловить комах високо в повітрі.
Схожі на кулю гнізда з вузьким отвором, зліплені з розмоклого ґрунту, розташовує під карнизами будинків. У кладці 4—6 яєць. Насиджування триває 2 тижні. Пташенята залишаються в гнізді до вильоту ще 20 днів.
Відлітає на зимівлю в середині серпня.

Населяє світлі ліси, парки та сади по всій Україні. Довжина -до 25 см, маса — близько 100 г.
Живиться крупними комахами, волохатою гусінню, соковитими ягодами. Гніздо підвішує і на тонких гілках високих дерев, і У кладці буває до 4—5 яєць.
Голосна мелодійна пісня схожа на звук флейти. В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.

Всеїдний птах. Живиться дрібними тваринами, стервом, а також насінням і плодами рослин.
Гніздує переважно в кронах дерев. Самка відкладає 3—6 яєць, котрі насиджує 18—21 день, а самець протягом цього часу годує її.
У гніздовий період птахи зустрічаються переважно парами в лісових масивах, а взимку вони звичайні біля людського житла.

Довжина — до 35 см. Найменший представник роду Воронових. Живиться комахами, іншими дрібними тваринами, а також плодами та насінням. Утворює постійні пари. Гніздує невеликими колоніями. Мостить своє гніздо в потаємних місцях людських споруд (пічні димарі, горища, карнизи дзвіниць). Утеплює його шерстю, яку вискубує в свійських тварин. У кладці 6—8 яєць. Пташенят вигодовує комахами. З настанням осені починає кочувати в пошуках їжі.

Зустрічається по всій Україні. Звичайна пташка навіть у великих містах.
Живиться комахами, дрібними хребетними тваринами, пташиними яйцями та пташенятами, а також різним насінням дерев і трав’янистих рослин.
Живе парами. У кладці 3—7 яєць. Насиджує самка протягом 17—20 днів, а самець її годує. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками.

Населяє всю територію України. В містах мешкає там, де багато садів і парків. Живиться насінням і комахами.
Велика синиця за сезон дає 2—3 вивод ки пташенят, в кладці буває 10—20 яєць.
По сусідству з нею можна зустріти її меншу родичку — голубу синицю, яка має не чорну, як у великої, а блакитну «шапочку».
Гніздяться синиці в дуплах дерев або в людських спорудах. Пташенят вигодовують комахами.

Зустрічається в лісах і лісопосадках по всій Україні, крім Степового Криму.
Довжина — до 66 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно птахами. Полює із засідки, найчастіше на ворон і дроздів. Рідше добуває качок, фазанів, а почасти й некрупних хижих птахів. Відомі випадки нападу яструба на білок і навіть зайців.
Утворює постійну пару, що займає певну мисливську ділянку. Гніздо будує в глибині крони великих дерев. Підрослий молодняк часто залітає в населені пункти.
У містах і селах відіграє роль «санітара»,
виловлюючи хворих птахів.

В Україні населяє поля, що перемежовуються з лісопосадками. Живиться комахами, черв’яками, молюсками та дрібними хребетними тваринами, часто годується насінням рослин. Гніздиться колоніями у гаях, лісосмугах, парках, а також на опорах ЛЕП і залізничних мостах. Самка відкладає 3—6 яєць, які націджує протягом 18—22 днів. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками. На зиму до нас прилітає багато граків з Півночі.

за винятком Криму й Карпат, де мешкає вже інший вид — соловейко західний. Довжина тіла — до 19 см, маса — не більше 25 г.
Живиться павуками та комахами, іноді дрібними молюсками. Восени охоче годується ягодами.
Гніздо розміщує на землі, в густих чагарниках. У кладці 4—6 яєць. Пташенят вигодовує комахами. Чудовий співак.

Ареал охоплює всю Україну.
Довжина тіла — до 17 см.
Полює на крупних комах, почасти на ящірок, птахів і дрібних гризунів. Здобич наколює на шипи рослин. Гніздує в заростях чагарників або на невисоких деревах. У кладці 4—7 яєць. Хижаків відважно відганяє від свого гнізда.
Зимує в Тропічній Африці.

Швидкість польоту — понад 100 км на годину. Своє життя проводить виключно в повітрі. По землі він тільки повзає, навіть злетіти з неї не може через надто короткі лапки та довгий хвіст.
Живиться дрібними комахами. П’є в повітрі, ловлячи краплі дощу або підхоплюючи воду з поверхні водойми.
Гніздо зі склеєного слиною пуху будує на горищах, під дахами або в тріщинах стін. У кладці 2—3 яйця, котрі насиджуються 18 днів. Період вирощування пташенят триває 35 днів.
В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.

Ареал охоплює територію всієї України. Довжина — до 35 см, маса — близько 100 г. Живиться різними комахами, в тому числі й волохатою гусінню, яку обминають майже всі інші види птахів. Один із найдосконаліших гніздових паразитів. Підкидаючи яйце в гнізда дрібних птахів, зозуля іноді викидає звідти одне яйце господарів. Вилупившись, сліпе зозуленя виштовхує за межі гнізда пташенят або яйця господарів, інакше птахи навіть удвох не зможуть його вигодувати. Кує тільки самець. Самка зрідка видає деренчливий звук, схожий на хихикання. Зимує в тропічних районах Африки та Аравії.

Гніздує по всій Україні, крім Криму. Довжина — до 60 см. Живиться дрібними тваринами та стервом — снулою рибою. Гніздо будує на високих деревах. У кладці звичайно буває 2—3 яйця.

Мешканка відкритих ландшафтів по всій території України. Лісів уникає.
Довжина тіла — до 16 см, маса — до 134 г.
Живиться насінням, бруньками та пагонами трав, а також комахами і їхніми личинками.
Пар не утворює. Будує гніздо, насиджує кладку і водить пташенят самка. У кладці до 20 яєць. Пташенят вигодовує комахами.
Зимує в країнах Середземномор’я.

Ареал охоплює всю Україну. Часто гніздиться в селах та міських парках.
Має довжину до 40 см, розмах крил близько 90 см, а масу лише 330 г. Живиться мишоподібними гризунами. Для гніздування найчастіше займає гнізда граків, ворон і сорок. У кладці 5—7 яєць. Насиджування триває 26—28 днів.

Зрідка зустрічається на відкритій місцевості — в горах чи на рівнині по всій території України.
Довжина тіла пугача досягає 72 см, маса — до 3,5 кг. Це найбільша з усіх сов світової фауни. Додержується постійної пари. Гнізд не будує. В березні кладка з 2 3 яєць розміщується просто на голому ґрунті, десь у потаємному місці. Пташенята більше 3 місяців потребують батьківської опіки. Характерні крики пугача є його територіальними сигналами, що позначають мисливську територію птаха. З їх допомогою пара підтримує між собою контакт на великих відстанях. їх чути на багато кілометрів довкола, і дехто побоюється цих нічних криків. Проте ніякої загрози вони в собі не містять.

Мешкає переважно в західних регіонах України.
Полює на мишей і щурів.
Гніздує тільки поблизу людини — на горищах, дзвіницях, у старих покинутих будинках тощо.
У кладці 5—8 яєць. Пташенят вигодовує близько 2 місяців.
Веде нічний або присмерковий спосіб життя.

Населяє всю Україну. Полюбляє відкритий ландшафт. Довжина — до 28 см, маса — до 180 г. Полює на крупних комах, мишей, полівок, щурів. У нас гніздує в людських будівлях, рідше — серед руїн та в дуплах дерев. У кладці до 8 яєць.

Ареал охоплює всю Україну, навіть великі та малі міста.
Довжина тіла — до 35 см, маса — до 240 г. Живиться крупними комахами, ящірками, дрібними гризунами та пташками.
Здобич ловить на землі.
Гнізд не будує, займаючи чужі, особливо сорочі. Іноді відкладає яйця прямо на карнизі будинку. У кладці буває до 4—6 яєць.
Зимує в країнах Середземномор’я, на Близькому Сході та в Північній Африці.

Зрідка гніздиться в Північному Причорномор’ї, раніше її в Україні не було.
Довжина — до 71 см, маса — до 3 кг.
Годується в морі, виловлюючи молюсків і різноманітних ракоподібних.
Пари утворює тільки в шлюбний період.
Самка вистеляє гніздо унікальним теплим пухом, який вискубує в себе на череві. У кладці 5 6 яєць. Щойно пташенята вилупляться й обсохнуть, мати веде їх у море.

Зберігся лише у найбільш важ-кодоступних горах Криму.
Довжина тіла — 100—110 см, розмах крил — до 3 м, маса — до 12 кг. Живиться тушами мертвих тварин. Утворює постійні пари. Свої величезні гнізда влаштовує на деревах. Єдине яйце насиджує майже 2 місяці. Потім ще 3—4 місяці пташеня потребує опіки. Своє дитинча грифи вигодовують на-півперетравленим м’ясом.

Довжина — 1 м, маса — 8 кг.
Живиться виключно стервом. У пошуках поживи ширяє в небі, на великій висоті. Пари постійні. Масивне гніздо з гілляк будує тільки на скелястих карнизах. У кладці 1 яйце. Пташеня починає літати не раніше як за 3 місяці.

Довжина тіла досягає 75 см, маса — приблизно до 2,5 кг.
Живиться стервом і різними м’ясними відходами. Вміє розбивати знайдені пташині яйця, кидаючи в них камінням.
Утворює постійні пари. Гніздиться переважно на скельних карнизах та серед руїн старих будівель. У кладці найчастіше 1 —2 яйця.
На зиму відлітає на Південь.

На відміну від звичайного шпака, рожевий шпак гніздує тільки на Керченському півострові.
Довжина — до 23 см. Живиться крупними комахами. З кінця літа часто годується різноманітними ягодами.
Гнізда будує великими колоніями на схилах гір та пагорбів, у норах або між камінням. У кладці 4—7 яєць. Пташенят вигодовує тільки комахами.

Населяє долини річок та озера України. Довжина — близько 40 см, маса — до 400 г. Живиться дрібними водними тваринами. Гніздиться колоніями у важкодоступних прибережних місцях, на землі. У кладці 3 яйця. Пташенят вигодовує комахами та земляними черв’яками. Тримаються досить великими зграями.

Рожевий та кучерявий пелікани живуть у низов’ях великих рік і в приморських регіонах. Маса кучерявого пелікана — до 10 кг, розмах крил — до 3,5 м. Рожевий трохи менший. Живиться рибою. Рибалить зграями, почасти об’єднуючись із бакланами та іншими птахами. Гніздує на островах і в торішніх очеретах. У кладці 2—3 яйця. Насиджують і вигодовують потомство обидва батьки.

Ареал охоплює всю Україну.
Довжина тіла — до 160 см, розмах крил — майже 2,5 м, маса — до 15 кг.

Живиться переважно водяними рослинами. Гніздиться на заломах торішнього очерету. Кладку з 4—6 яєць насиджує самка. Самець пильно охороняє її та пташенят. Зимує скрізь, де є спокійні незамерзаючі водойми.
Зрідка на південних узбережжях можна зустріти зимуючого в Україні лебедя кликуна , який відрізняється від свого родича жовтим (а не червоним, як у шипуна) дзьобом і гучним трубним голосом.

Поширена в долині Дніпра, східних та південних регіонах України.
Довжина — до 105 см, маса — до 1,5 кг. Живе на берегах різних водойм. Живиться водними безхребетними, рибою, пуголовками та жабами. Гніздує колоніями на верхівках дерев або в очереті. У кладці 4—5 яєць. Зимує в Північній Африці та в Аравії.

Зберігся подекуди в Північному Поліссі та в долині Дніпра. Належить до ниркових качок.
Довжина — до 50 см, маса — до 1,5 кг.
У пошуках їжі часто пірнає під воду.
Гніздує в дуплах дерев, дно яких самка вистеляє пухом, який вискубує в себе на черевці.
У кладці 7—12 яєць. Після появи на світ каченята одразу вистрибують із гнізда на землю. Вони швидко ростуть і вже за 10 днів стають самостійними.

Мешкає переважно у важкодоступних, густо зарослих осокою та очеретом водоймах півдня України. Довжина тіла досягає — до 90 см, маса — до 6 кг.
Живиться соковитою рослинністю, взимку часто відвідує пасовища та посіви озимини.
Утворює постійні пари. Самка будує гніздо й насиджує кладку з 5—7 яєць. Самець охороняє її та пташенят і допомагає опікувати й годувати потомство.
Зиму проводить у країнах Середземномор’я та Західної Європи.
Сіра гуска — предок усіх європейських свійських гусей.

Ареал охоплює всю Україну. Населяє прибережні частини водойм, навіть у містах, де може знайти їжу та прихисток. Довжина — 50—60 см.
Живиться водяною рослинністю та дрібними водяними тваринами.
У кладці найчастіше буває 10—12 яєць. Насиджування триває 26 днів.
Селезень спершу охороняє гніздо, та згодом відлітає в очерети на линьку.
Від крижня було виведено всі європейські та китайські породи качок.

Гніздиться в небагатьох місцях Полісся, долини Дніпра та Сіверського Дінця. Живиться виключно живою рибою.
Утворює постійні пари. Величезне гніздо скопа розміщує на вершинах високих дерев. У кладці зазвичай буває 2—3 яйця. З осені відкочовує на південь, аж до морських узбереж.

Поширений у південно-східних регіонах, а також і в степах Криму. Заселяє відкриті простори з водоймами і навіть інколи — агроландшафти. Живиться рослинами, насінням, комахами. Довжина тіла 90—100 см, маса — 2—3 кг, розмах крил — 165—185 см. Найменший журавель фауни України. Гніздиться окремими парами.
По боках голови має довгі ошатні пучки білого пір’я, які надають птахові неповторності.
На зиму журавлі відлітають на південь, утворюючи кутоподібні зграї.

Мешкає в Степу, Лісостепу та в горах Криму. Зустрічається в передгір’ях Карпат і в Закарпатті. Великий сокіл, має розмах крил до 130 см і масу — до 1300 г. Полює на дрібніших птахів і ховрашків.
Дотримується постійної пари. Сам гнізд не будує, займаючи чужі, а іноді влаштовується просто на голому ґрунті скельних карнизів.
У кладці буває до 3—5 яєць.
Спочатку самець полює, годуючи самку з пташенятами. Згодом більш крупна та сильна самка починає полювати сама.

Зустрічається на сході та півдні України, в Закарпатті та Гірському Криму. Довжина — до 84 см, маса — близько 3 кг.
Один із найбільших орлів Європи.
Полює на воронів, качок, куріпок та на крупних гризунів, ховрашків.
Утворює постійну пару. Гніздиться переважно на верхівках високих дерев. У кладці 1—3 яйця, та птахам зазвичай удається виростити лише одне орленя. Зимує на Близькому Сході та в Африці.

Типовий житель степів та інших відкритих просторів. Найбільший птах України. Довжина самця перевищує 1 м, маса — 20 кг.
Живиться рослинною їжею, комахами та іншими дрібними тваринами.
Пар не утворює. В кладці лише 2 яйця. Насиджує та виховує пташенят самка. Вигодовує малят комахами. Дорослішають пізно: самки в 2—4 роки, самці — лише у 5—6 років.

Невеликий птах розміром зі шпака. В нашій країні зустрічається по всій території, але тільки прольотом — восени та навесні. Гніздиться на Півночі, в Тайзі.
Живиться різноманітними плодами і ягодами, зокрема омелою, за що й отримав свою назву. У гнізді 3—7 яєць. їх насиджує самка, самець годує і охороняє її. Пташенят омелюхи вигодовують комахами. Приємно та мелодійно співають.

Житель гір Карпат і Криму. Віддає перевагу скелястій місцевості із заростями чагарника. Довжина — до 20 см. Живиться ягодами та дрібними безхребетними. Під час сезону гніздування самець голосно співає.
У кладці 4—5 яєць. Пташенят вигодовує виключно комахами.
Зимує в Тропічній Африці.

Цей чудовий птах гніздиться лише в Карпатах. В південних регіонах України тільки зимує.
Довжина тіла — до 1 м, розмах крил — 2 м, маса почасти досягає 5 кг. Це найкрупніший і найдужчий орел північної півкулі!
Полює на ховрашків, бабаків, зайців, крупних птахів, не нехтує і стервом. Пара беркутів свої величезні гнізда із гілля будує на скелях або кронах високих дерев.
У кладці 2—3 яйця, проте дорослого віку досягає частіше за все тільки одне пташеня беркута.
Взимку беркути широко кочують по всій території України.

Один із найкрасивіших птахів нашої фауни. Поширений у південних регіонах України, у Криму та Карпатах, по річкових долинах проникає і в Степ. Живиться рослинною їжею. Самець завбільшки зі свійського півня.
Маса тіла — від 1 до 1,5 кг. Тримається на індивідуальній ділянці.
У гнізді 8—14 яєць. Пташенят виводить і опікує самка.

Зрідка зустрічається в листяних і змішаних лісах Північного Полісся, Карпат і Лісостепу Правобережної України. Розміром з курку, маса може досягати 1,4 кг. Живиться бруньками та пагонами дерев і кущів, насінням та ягодами лісових
рослин. Зимовий корм — молоді гілочки.
Пар не утворює. Самка сама гніздує, насиджує і водить пташенят. Гніздо розміщується на землі. У кладці іноді буває 13 яєць. У перші тижні життя пташенята живляться переважно комахами. Шлюбне токування навесні являє собою вражаюче видовище! В цей час самці танцюють і б’ються між собою. Спів самця — шипляче пирхання — буває чути за 300 м!

Зустрічається в горах і лісах Криму, в Карпатах і Поліссі. Це найменша пташка хвойних лісів нашої країни. Довжина тіла з хвостом не перевищує 11—25 см, маса не більше -10 г. Живиться переважно комахами.
Гніздо діаметром 8—10 см пара корольків будує високо над землею.
У кладці 8—10 крихітних яєчок. За
літо корольки встигають вигодувати .
І по 2 виводки. Взимку ці пташки широко кочують і часто в пошуках їжі залітають у міські парки.

Зберігся лише в глухих лісах Полісся та Карпат і Лісостепу. Раніше мешкав по всій Україні.
Маса не більше 3 кг, розмах крил 1,5—2 м. На болотах і вологих лісових лугах полює на крупних комах, жаб, ящірок, змій і дрібних ссавців. Своє велике гніздо влаштовує на високих деревах або на скелястих карнизах. У кладці 4—5 яєць. Насиджують і годують пташенят обидва батьки. Зимує у тропіках Африки. На відміну від білого лелеки, уникає людини.

Гніздує в хвойних лісах Карпат, Криму та Полісся. Довжина тіла — близько 16 см, маса — 200—300 г.
Живиться насінням хвойних дерев — переважно ялини, виймаючи його з шишок спеціально пристосованим дзьобом. В особливо врожайні роки може виводити пташенят навіть взимку. Велике, добре утеплене гніздо влаштовується в кроні хвойного дерева. В кладці буває по 3—4 яйця ялиновий.
Пташенят вигодовує напівперетравленими ядрами насіння самець, поки самка обігріває їх своїм тілом.

Ареал обмежений лісами Північного Полісся та Карпат.
Довжина тіла — до 90 см, маса — до 6,5 кг. Це найбільший у Європі представник ряду Куроподібних. Осілий птах, дотримується обраної території. Живиться насінням і ягодами рослин, бруньками та хвоєю сосни. Пар не утворює. Самка відкладає 5—9 яєць. Пташенят вигодовує комахами.
Глухар славиться весняними співами самця, під час яких птах тимчасово глухне. Звідси й походить його назва.