Черепаха болотна

Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.
У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.

Йорж

Мешкає в усіх річках та озерах України, крім Криму. Любить ділянки з повільною течією. Довжина — до 20 см. Живиться дрібними водними тваринами.
Нерестує навесні й на початку літа. Самка викидає до 45 тисяч ікринок.
У водоймах нашої країни зустрічається його близький родич — бірючок, або бобир. Він характерний для центральних і східних регіонів України.

Сазан

Дикий короп, якого одомашнили в Європі та Китаї. Нині це звичайна риба водойм України, крім Криму. Чудово почувається в солонуватій воді.
Довжина — до 1 м, маса — до 60 кг. Живиться рослинною і тваринною їжею.
Легко дробить мушлі молюсків і перетирає водні рослини міцними глотковими зубами. Нереститься тільки в прісній воді. Самка викидає від 600 тисяч до 1,5 мільйона ікринок. Швидко росте й до кінця першого року життя досягає маси 350—400 г, тому його широко розводять у ставках.

Пічкур

Живе у майже всіх річках на території України, віддаючи перевагу мілководним ділянкам з піщаним дном. Довжина тіла — до 15 см, маса — не більше 80 г. Живиться дрібними черв’яками, ракоподібними організмами та личинками комарів-хірономід. Тримається зграями. Нерестує навесні та на початку літа, викидаючи не більше 3 тисяч ікринок.

Краснопірка

Населяє більшість водойм України за винятком Криму. Довжина тіла — до 36 см, маса може досягати 1,5 кг.
Живиться переважно водною рослинністю та дрібними безхребетними. Нерест проходить навесні й на початку літа. Самка викидає понад 200 тисяч ікринок.

Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.
Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони почасти досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг.  Окуні

Окунь

живляться дрібною рибою.
Обидві форми окуня нерестяться навесні. Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.

Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.
Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.

Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг.
Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.
Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.

Лин

Населяє ріки та озера України, крім Криму.
Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.
Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю.
Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.
Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до 400 тисяч дрібних ікринок.
Витривалий до низького вмісту кисню у воді.

Щука

Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення. Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.
Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями. Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.

В'юн звичайний

Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму. :ина — до ЗО см. Живиться донними
Довжина
безхребетними, особливо личинками комарів. Може поїдати ікру інших видів риб. Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок. При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.

Сом заичайний

Населяє ріки та водоймища всієї України.
Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.

Карась золотий

Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких тільки може жити риба.
Довжина тіла — 45 см, маса до 3 кг.
Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.

Плітка

Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму. Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до ЗО см, маса — до 800 г.
Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.
Прохідна форма плотви — тарань — мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.

Раніше зустрічалася в більшості річок України.
Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.
Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять.
Самка викидає до 140 тисяч ікринок.
Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.

Форель струмкова

Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму. Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду. Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок.

Мінога українська

Поширена в басейні Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця.
Довжина — до 21 см. Ця дивна тварина належить до дуже давнього класу Круглоротих. Вона має рот, але не має щелеп! Дорослі особини міноги взагалі не живляться й після нересту гинуть.
Рано навесні самка викидає до 6 тисяч ікринок, з яких виходять личинки-піскорийки.
Личинка заривається в мул, живлячись різноманітними дрібними органічними частинками та водоростями.
Восени, за 5—6 років вона перетворюється на дорослу міногу.

Минько

Зустрічається в північних регіонах України. Єдиний прісноводний вид ряду Тріскових. Довжина — до 120 см, маса — до 24 кг. Хижак. Живиться дрібною рибою, зрідка — безхребетними. Холодолюбна риба. Влітку малоактивний, а з осені починає активно годуватися. Нереститься взимку під кригою.

Рак річковий

Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.
Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.
Кожна особина риє власну нору.
У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.

Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.
Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.
Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.
Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.
Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.

Навесні в тимчасових водоймах з’являються весняні щитні. Літні щитні зустрічаються в тимчасових водоймах, та бувають і в ставках і озерах на початку літа.
Довжина тіла весняного щитня — 12 мм, а літні бувають і більшого розміру.
Щитні риються в мулі в пошуках поживних частинок і дрібних тварин або рослин. Літні щитні нападають на черв’яків, дрібних рачків і навіть на мальків риб.

Беззубка

Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими в ній органічними речовинами.
Перлівниця має досить товсту мушлю. Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні. їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.
Беззубка

Гідра

Звичайний мешканець невеликих прісних водойм по всій території України. Являє собою невеличкий поліп завдовжки 1 см.
Живиться планктоном, личинками комах і мальками риби. Ловить їх щупальцями, що мають жалкі клітини.
Влітку розмножується брунькуванням, коли на тілі материнської особини з’являється пухирець, який розвивається в дочірню особину. Восени в гідри творюються зимуючі яйцеклітини.

Ставковик звичайний

Цей молюск живе в усіх прісних водоймах нашої країни.
Довжина мушлі — до 7 см.
Дихання легеневе, тож слимаку доводиться підніматися на поверхню за повітрям. Живиться м’якими водними рослинами та дрібними нерухливими тваринами. Ставковики — гермафродити. Кілька разів за сезон всі особини відкладають яйця, «упаковані» в слизовий кокон. В одному коконі іноді буває до 275 яєць.

Артемія

Зустрічається в Сиваші. Довжина її тіла — 1 см. Живиться мікроскопічними водоростями. Здатна жити й розмножуватися в надзвичайно солоній воді.
При пересиханні водойми артемія гине, але в мулі залишається величезна кількість її яєць, які можуть роками зберігатися в сухому вигляді. Як тільки дощі знов наповнять водойми, там одразу ж з’являється безліч рачків.

Водяний скарпіон

Ця невеличка тварина, що належить до родини Клопів,— звичайний мешканець стоячих та слабопроточних водойм нашої країни.
Довжина — до 2 см. Дихає повітрям з допомогою дихальної трубки, що нагадує хвіст.
Живиться дрібними водяними тваринами, яких ловить передніми ніжками. Попри свою грізну назву, на скорпіона схожий тільки зовні.
По сусідству з водяним скорпіоном іноді можна зустріти його родича — ранатру, схожу на паличку завдовжки 4 см.

Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.
Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.
Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з’являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.

В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.
Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.

Циклоп

Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни. Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб. Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.