Мідянка

Широко розповсюджена у горах і на рівнині. Довжина — до 65 см. Живиться ящірками, зрідка — молоддю мишей та полівок.
Яйцеживорідна змія. 10—15 яєць розвиваються в тілі самки, а народжується молодь у прозорій оболонці, яку одразу ж розриває й починає полювати.
Агресивна тварина. Потривожена мідянка, шипить і робить кидки. Для людини безпечна.

Поширена по всій Україні, населяє луки й степи, лісові галявини та узлісся, сади та парки. Довжина тіла з хвостом — 28 см. Живиться різними павуками та комахами. Пара займає теріторіаль-ну ділянку, де викопує нору або займає чужу.
У ґрунт нори закопують 10—15 яєць у шкірястій шкаралупі. Молодь з’являється на світ наприкінці літа й одразу ж починає полювати на комах.

Ця безнога ящірка зустрічається тільки на Південному березі Криму та на Керченському півострові. Населяє кам’янисті схили, порослі чагарником, степові вибалки та узлісся. Не уникає садів і виноградників. Хвіст не відкидає.
Живиться дрібними тваринами — слимаками, крупними комахами та павуками, а також ящірками, дрібними зміями, гризунами, іноді — яйцями птахів. Молодь живиться комахами. Довжина тіла дорослої ящірки — до 125 см.
Це найкрупніша ящірка у фауні Європи.
Самка відкладає 6—10 яєць у своїй норі й пильно їх охороняє.

Скелярна ящірка

Зустрічається в горах Південного берега Криму. Віддає перевагу скелям по берегах річок і кам’янистим розсипам, де можуть збиратися одночасно по кілька десятків особин.
Довжина тіла з хвостом — 11—25 см.
Живиться комахами. Самка відкладає 3—8 яєць у глибокі щілини між скелями.

Жаба озерна

Мешкає в будь-яких водоймах.
Довжина тіла — до 18 см. Цей вид жаб має найгучніший голос серед усіх земноводних тварин нашої країни.
Живиться переважно комахами та іншими дрібними тваринами.
Розмножується у воді. Продуктивність самки досягає 16 тисяч ікринок. Личинки (пуголовки) живляться детритом і фітопланктоном.
Зимує завжди у водоймах.

Населяє південні регіони країни. Віддає перевагу прибережним ділянкам.
Не має парних плям на голові, як у звичайного вужа. Довжина — до 130 см. Живиться жабами та дрібною рибою, яку майстерно ловить під водою. Відкладає до 25 яєць у шкірястій оболонці. Новонароджені змійки одразу ж починають самі полювати на мальків риби та пуголовків. Не отруйний.

Кумка звичайна

В Україні зустрічається два види цих тварин. Кумка звичайна поширена в центральних і східних регіонах України. Живе у мілких теплих водоймах з глинистим дном. Вона має ясно-червоні плями на черевці та нижньому боці лапок.
Кумка-жовтобрюшка (гірська) — мешканка західних регіонів України, зустрічається на берегах гірських струмків та озер до висоти 1600 м. Вона відрізняється від своєї родички лимонно-жовтим черевцем і нижнім боком лапок. Це забарвлення захищає їх від хижаків.
Живуть джерелянки у воді або побіля неї. Довжина тіла обох видів — в межах 40—60 мм. Живляться дрібними безхребетними. Активні вдень. Викидають у воду від 100 (гірська) до 500 (звичайна) ікринок. Личинки розвиваються у воді. Зимують переважно на суші, в норах гризунів.

Плямиста саламандра

Ареал обмежений гірськими лісами Карпат. Довжина — до 28 см. Живиться комахами, молюсками, черв’яками. Наземна яйцеживорідна тварина. Самка народжує у воду гірського струмка 25—30 добре розвинутих личинок з жабрами.
Секрет шкірних залоз досить токсичний. Траплялося, що гадюка, вкусивши саламандру, гинула від її отрути!

Гадюки

Звичайна гадюка поширена в лісах Полісся та Карпат.
Довжина — до 75 см. Живиться переважно гризунами та бурими жабами. Яйцеживорідна тварина. Самка народжує 10-15 добре сформованих дитинчат, які незабаром починають самостійно полювати. В лісах Правобережного та Лівобережного Лісостепу частіше зустрічається гадюка Нікольського. її було знайдено і описано вченими порівняно недавно у 1973 році. Раніше вважали, що це чорні особини звичайної гадюки.
Довжина тіла досягає 90 см.
Науковий опис було зроблено за особинами, виловленими в околицях Харкова. Гадюка Нікольського має інший склад отрути. Смертельні випадки укусу людей не зафіксовані.

Живе на більшій частині України, полюбляє соснові ліси, що ростуть на піщаному ґрунті. Довжина тіла — до 9 см. Живиться комахами, павуками, а також черв’яками та молюсками. Зимує на суші, в підземних норах.
Розмножується навесні, викидаючи у воду до 3 тисяч ікринок.
Пуголовки спочатку можуть вирости дуже крупними — до 22 см! Ці гіганти при подальшому розвитку значно зменшуються за розміром.
Характерна особливість часничниці — розвинуті лопатоподібні бугри на задніх кінцівках. Це дає їй можливість швидко зариватися в землю «задом наперед».

Квашка

Характерний житель лісів України, живе у деревночагарникових заростях по берегах озер і ставків.
Довжина тіла не перевищує 6 см. Живиться павуками, комахами та їхніми личинками.
Ікра розвивається в мілководних, добре прогрітих сонцем водоймах. Пуголовки квакші хижаки й живляться дрібними безхребетними. Поза періодом розмноження веде деревний спосіб життя.

Сіра ропуха

Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла — до 13 см.
В природі живе до 15, а в неволі — й до 40 років!
Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, в своїх норах.