Тут будуть розміщені аукціони товарів лісу!

Ряст

Кілька видів цього ранньовесняного трав’янистого багаторічника дуже поширені в лісах країни.
Ряст Геллера має світло-фіолетові квітки, а Маршалла — пурпурові, рожеві чи білі. Висота 20—30 см. Цвітіння та ріст спостерігаються лише навесні, а з настанням літа квіти й пагони відмирають, як і в інших ранньовесняних рослин.

Конвалія травяна

Широко розповсюджена по всій Україні. Росте в лісах різного типу.
Багаторічна тіньовитривала трав’яниста рослина. Цвіте у травні. Білі квіти з чудовим ароматом роблять цю рослину неповторною! Плід — ягода червоного кольору.
Розмножується конвалія зрідка насінням, а частіше вегетативно, з допомогою довгих кореневищ, які за сприятливих умов можуть досягати 10—12 см.
Рослина отруйна, особливо її ягоди!

Плющ

Зустрічається в букових лісах Західної України. В Криму характерний для гірських лісів і Південного берега, окрім степових ділянок.
Вічнозелена багаторічна рослина.
Квіти плюща дрібні й непоказні, зібрані в зонтик. Плодики синьо-чорні. їх охоче скльовують птахи, що сприяє розселенню рослини.

Медунка лікарська

Поширена в дубово-грабових лісах Карпат і Лісостепу. Інколи зустрічається і подекуди в степу.
Висота рослини в межах 15—35 см. Листя м’яке, опушене, витримує весняні заморозки.
Медунка цвіте рано навесні, коли комах-запилю-вачів небагато. Тому її яскраво-рожеві квіти після запилювання змінюють колір на синій. Це дає змогу комахам запилювати її квіти, не гаючи часу на вже «оброблені».

Як зробити так, щоб менше втомлювався мозок?

Адже тривала розумова робота стомлює не гірше фізичного навантаження, а може й навіть і сильніше.

З цієї причини я став шукати засоби, які допомогли б працювати більш комфортно і втомлюватись значно менше.

І я знайшов такий засіб.

Це безкоштовна програма, яка називається “Аура лісу”.

Вже більше місяця я її використовую і що називається - нарадуватись не можу:)

Принцип роботи цієї програми дуже простий - після установки вона завантажується разом з операційною системою і сидить в треї, при цьому з колонок або навушників Вашого комп’ютера доносяться звуки природи, які Ви самі можете регулювати.

Хочете працювати на узліссях лісу неподалік від журчащего струмка?

Без проблем! Відкривайте пульт управління програмою, ставте в настройках галочки - щебетіння птахів, звук струмка і все інше за смаком.

Хочете створити атмосферу літнього дня, коли за вікном ллє дощ і чути звуки грому? І це теж можливо, потрібно лише змінити настройки.

Якщо ви заробили допізна, то програма автоматично переключитися в нічний режим, і ви вже будете працювати в атмосфері, коли неподалік горить багаття, а навколо Вас чутні звуки нічних мешканців лісу.

Плюс до всього Ви можете налаштувати періодичне програвання мелодійної музики без слів, яка дуже приємна на слух і в той же час не відволікає від роботи.

Загалом, мені ця програма дуже сподобалась і тепер я всім рекомендую її як засіб зменшення втоми або хоча б просто для розслаблення під час обідньої перерви.

Можна чергувати роботу програми з прослуховуванням Вашої улюбленої музики, яку Ви звикли слухати під час роботи.

Ви знайдете відгуки і всякі згадки про цю програму у відомих журналах.

На цьому все, бажаю Вам продуктивної роботи і ясного свідомості!
Завантажити (повнозвучна версія, 41 мб.)
Завантажити (неповнозвучна версію 11 мб: тільки пташки. Програма під час періодичних оновлень доповнюється до повнозвучної)

Вибачайте за незручності, що файл розміщений на файлообміннику(Дипозитфайл).

Папороті

В Україні відомо більше 50 видів папоротеподібних рослин, які ростуть у різних зонах.
Звичні для нас папороті являють собою досить крупні трав’янисті багаторічники. Більшість із них — тіньовитривалі вологолюбні рослини, які ростуть під лісовим пологом.
У папоротей не буває ні квітів, ні насіння. Розселяються вони з допомогою спор.

Красиві давні рослини, збереглися в небагатьох районах Полісся, Карпат і Лісостепу. Ростуть у заболочених лісах і на болотах.
Всі плауни — багаторічні трав’янисті рослини. Вони мають довге сланке й розгалужене стебло. Кінці пагонів здіймаються на висоту до 5—25 см. Пагони густо вкриті голчастими листками, схожими на хвоїнки. Розмножуються плауни спорами.

Великий підковоніс

Цей кажан зустрічається в Закарпатті та півдні Криму, у Степу та Лісостепу.
Довжина — до 71 мм, маса — до 27 г.
Живиться крупними комахами, яких ловить у повітрі. Селиться величезними колоніями в печерах, гротах, на горищах. Самка підковоноса народжує 1—2 кажа-нят, яких деякий час носить із собою.
Зиму проводить у підземних печерах.
Одним із рідкісних кажанів є вухань, який відзначається своєрідною будовою великих вух, схожих на загнуті ріжки.

Слимак

Слимаками називають черевоногих молюсків, що не мають мушлі. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя.
Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами.
Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт.
Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.

Мідянка

Широко розповсюджена у горах і на рівнині. Довжина — до 65 см. Живиться ящірками, зрідка — молоддю мишей та полівок.
Яйцеживорідна змія. 10—15 яєць розвиваються в тілі самки, а народжується молодь у прозорій оболонці, яку одразу ж розриває й починає полювати.
Агресивна тварина. Потривожена мідянка, шипить і робить кидки. Для людини безпечна.

Поширена по всій Україні, населяє луки й степи, лісові галявини та узлісся, сади та парки. Довжина тіла з хвостом — 28 см. Живиться різними павуками та комахами. Пара займає теріторіаль-ну ділянку, де викопує нору або займає чужу.
У ґрунт нори закопують 10—15 яєць у шкірястій шкаралупі. Молодь з’являється на світ наприкінці літа й одразу ж починає полювати на комах.

Ця безнога ящірка зустрічається тільки на Південному березі Криму та на Керченському півострові. Населяє кам’янисті схили, порослі чагарником, степові вибалки та узлісся. Не уникає садів і виноградників. Хвіст не відкидає.
Живиться дрібними тваринами — слимаками, крупними комахами та павуками, а також ящірками, дрібними зміями, гризунами, іноді — яйцями птахів. Молодь живиться комахами. Довжина тіла дорослої ящірки — до 125 см.
Це найкрупніша ящірка у фауні Європи.
Самка відкладає 6—10 яєць у своїй норі й пильно їх охороняє.

Скелярна ящірка

Зустрічається в горах Південного берега Криму. Віддає перевагу скелям по берегах річок і кам’янистим розсипам, де можуть збиратися одночасно по кілька десятків особин.
Довжина тіла з хвостом — 11—25 см.
Живиться комахами. Самка відкладає 3—8 яєць у глибокі щілини між скелями.

Жаба озерна

Мешкає в будь-яких водоймах.
Довжина тіла — до 18 см. Цей вид жаб має найгучніший голос серед усіх земноводних тварин нашої країни.
Живиться переважно комахами та іншими дрібними тваринами.
Розмножується у воді. Продуктивність самки досягає 16 тисяч ікринок. Личинки (пуголовки) живляться детритом і фітопланктоном.
Зимує завжди у водоймах.

Населяє південні регіони країни. Віддає перевагу прибережним ділянкам.
Не має парних плям на голові, як у звичайного вужа. Довжина — до 130 см. Живиться жабами та дрібною рибою, яку майстерно ловить під водою. Відкладає до 25 яєць у шкірястій оболонці. Новонароджені змійки одразу ж починають самі полювати на мальків риби та пуголовків. Не отруйний.

Кумка звичайна

В Україні зустрічається два види цих тварин. Кумка звичайна поширена в центральних і східних регіонах України. Живе у мілких теплих водоймах з глинистим дном. Вона має ясно-червоні плями на черевці та нижньому боці лапок.
Кумка-жовтобрюшка (гірська) — мешканка західних регіонів України, зустрічається на берегах гірських струмків та озер до висоти 1600 м. Вона відрізняється від своєї родички лимонно-жовтим черевцем і нижнім боком лапок. Це забарвлення захищає їх від хижаків.
Живуть джерелянки у воді або побіля неї. Довжина тіла обох видів — в межах 40—60 мм. Живляться дрібними безхребетними. Активні вдень. Викидають у воду від 100 (гірська) до 500 (звичайна) ікринок. Личинки розвиваються у воді. Зимують переважно на суші, в норах гризунів.

Плямиста саламандра

Ареал обмежений гірськими лісами Карпат. Довжина — до 28 см. Живиться комахами, молюсками, черв’яками. Наземна яйцеживорідна тварина. Самка народжує у воду гірського струмка 25—30 добре розвинутих личинок з жабрами.
Секрет шкірних залоз досить токсичний. Траплялося, що гадюка, вкусивши саламандру, гинула від її отрути!

Гадюки

Звичайна гадюка поширена в лісах Полісся та Карпат.
Довжина — до 75 см. Живиться переважно гризунами та бурими жабами. Яйцеживорідна тварина. Самка народжує 10-15 добре сформованих дитинчат, які незабаром починають самостійно полювати. В лісах Правобережного та Лівобережного Лісостепу частіше зустрічається гадюка Нікольського. її було знайдено і описано вченими порівняно недавно у 1973 році. Раніше вважали, що це чорні особини звичайної гадюки.
Довжина тіла досягає 90 см.
Науковий опис було зроблено за особинами, виловленими в околицях Харкова. Гадюка Нікольського має інший склад отрути. Смертельні випадки укусу людей не зафіксовані.

Живе на більшій частині України, полюбляє соснові ліси, що ростуть на піщаному ґрунті. Довжина тіла — до 9 см. Живиться комахами, павуками, а також черв’яками та молюсками. Зимує на суші, в підземних норах.
Розмножується навесні, викидаючи у воду до 3 тисяч ікринок.
Пуголовки спочатку можуть вирости дуже крупними — до 22 см! Ці гіганти при подальшому розвитку значно зменшуються за розміром.
Характерна особливість часничниці — розвинуті лопатоподібні бугри на задніх кінцівках. Це дає їй можливість швидко зариватися в землю «задом наперед».

Квашка

Характерний житель лісів України, живе у деревночагарникових заростях по берегах озер і ставків.
Довжина тіла не перевищує 6 см. Живиться павуками, комахами та їхніми личинками.
Ікра розвивається в мілководних, добре прогрітих сонцем водоймах. Пуголовки квакші хижаки й живляться дрібними безхребетними. Поза періодом розмноження веде деревний спосіб життя.

Сіра ропуха

Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла — до 13 см.
В природі живе до 15, а в неволі — й до 40 років!
Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, в своїх норах.

Черепаха болотна

Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.
У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.

Йорж

Мешкає в усіх річках та озерах України, крім Криму. Любить ділянки з повільною течією. Довжина — до 20 см. Живиться дрібними водними тваринами.
Нерестує навесні й на початку літа. Самка викидає до 45 тисяч ікринок.
У водоймах нашої країни зустрічається його близький родич — бірючок, або бобир. Він характерний для центральних і східних регіонів України.

Сазан

Дикий короп, якого одомашнили в Європі та Китаї. Нині це звичайна риба водойм України, крім Криму. Чудово почувається в солонуватій воді.
Довжина — до 1 м, маса — до 60 кг. Живиться рослинною і тваринною їжею.
Легко дробить мушлі молюсків і перетирає водні рослини міцними глотковими зубами. Нереститься тільки в прісній воді. Самка викидає від 600 тисяч до 1,5 мільйона ікринок. Швидко росте й до кінця першого року життя досягає маси 350—400 г, тому його широко розводять у ставках.

Пічкур

Живе у майже всіх річках на території України, віддаючи перевагу мілководним ділянкам з піщаним дном. Довжина тіла — до 15 см, маса — не більше 80 г. Живиться дрібними черв’яками, ракоподібними організмами та личинками комарів-хірономід. Тримається зграями. Нерестує навесні та на початку літа, викидаючи не більше 3 тисяч ікринок.

Краснопірка

Населяє більшість водойм України за винятком Криму. Довжина тіла — до 36 см, маса може досягати 1,5 кг.
Живиться переважно водною рослинністю та дрібними безхребетними. Нерест проходить навесні й на початку літа. Самка викидає понад 200 тисяч ікринок.

Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.
Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони почасти досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг.  Окуні

Окунь

живляться дрібною рибою.
Обидві форми окуня нерестяться навесні. Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.

Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.
Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.

Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг.
Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.
Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.

Лин

Населяє ріки та озера України, крім Криму.
Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.
Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю.
Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.
Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до 400 тисяч дрібних ікринок.
Витривалий до низького вмісту кисню у воді.

Щука

Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення. Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.
Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями. Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.

В'юн звичайний

Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму. :ина — до ЗО см. Живиться донними
Довжина
безхребетними, особливо личинками комарів. Може поїдати ікру інших видів риб. Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок. При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.

Сом заичайний

Населяє ріки та водоймища всієї України.
Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.

Карась золотий

Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких тільки може жити риба.
Довжина тіла — 45 см, маса до 3 кг.
Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.

Плітка

Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму. Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до ЗО см, маса — до 800 г.
Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.
Прохідна форма плотви — тарань — мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.

Раніше зустрічалася в більшості річок України.
Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.
Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять.
Самка викидає до 140 тисяч ікринок.
Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.

Форель струмкова

Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму. Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду. Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок.

Мінога українська

Поширена в басейні Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця.
Довжина — до 21 см. Ця дивна тварина належить до дуже давнього класу Круглоротих. Вона має рот, але не має щелеп! Дорослі особини міноги взагалі не живляться й після нересту гинуть.
Рано навесні самка викидає до 6 тисяч ікринок, з яких виходять личинки-піскорийки.
Личинка заривається в мул, живлячись різноманітними дрібними органічними частинками та водоростями.
Восени, за 5—6 років вона перетворюється на дорослу міногу.

Минько

Зустрічається в північних регіонах України. Єдиний прісноводний вид ряду Тріскових. Довжина — до 120 см, маса — до 24 кг. Хижак. Живиться дрібною рибою, зрідка — безхребетними. Холодолюбна риба. Влітку малоактивний, а з осені починає активно годуватися. Нереститься взимку під кригою.

Рак річковий

Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.
Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.
Кожна особина риє власну нору.
У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.

Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.
Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.
Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.
Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.
Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.

Навесні в тимчасових водоймах з’являються весняні щитні. Літні щитні зустрічаються в тимчасових водоймах, та бувають і в ставках і озерах на початку літа.
Довжина тіла весняного щитня — 12 мм, а літні бувають і більшого розміру.
Щитні риються в мулі в пошуках поживних частинок і дрібних тварин або рослин. Літні щитні нападають на черв’яків, дрібних рачків і навіть на мальків риб.

Беззубка

Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими в ній органічними речовинами.
Перлівниця має досить товсту мушлю. Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні. їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.
Беззубка

Гідра

Звичайний мешканець невеликих прісних водойм по всій території України. Являє собою невеличкий поліп завдовжки 1 см.
Живиться планктоном, личинками комах і мальками риби. Ловить їх щупальцями, що мають жалкі клітини.
Влітку розмножується брунькуванням, коли на тілі материнської особини з’являється пухирець, який розвивається в дочірню особину. Восени в гідри творюються зимуючі яйцеклітини.

Ставковик звичайний

Цей молюск живе в усіх прісних водоймах нашої країни.
Довжина мушлі — до 7 см.
Дихання легеневе, тож слимаку доводиться підніматися на поверхню за повітрям. Живиться м’якими водними рослинами та дрібними нерухливими тваринами. Ставковики — гермафродити. Кілька разів за сезон всі особини відкладають яйця, «упаковані» в слизовий кокон. В одному коконі іноді буває до 275 яєць.

Артемія

Зустрічається в Сиваші. Довжина її тіла — 1 см. Живиться мікроскопічними водоростями. Здатна жити й розмножуватися в надзвичайно солоній воді.
При пересиханні водойми артемія гине, але в мулі залишається величезна кількість її яєць, які можуть роками зберігатися в сухому вигляді. Як тільки дощі знов наповнять водойми, там одразу ж з’являється безліч рачків.

Водяний скарпіон

Ця невеличка тварина, що належить до родини Клопів,— звичайний мешканець стоячих та слабопроточних водойм нашої країни.
Довжина — до 2 см. Дихає повітрям з допомогою дихальної трубки, що нагадує хвіст.
Живиться дрібними водяними тваринами, яких ловить передніми ніжками. Попри свою грізну назву, на скорпіона схожий тільки зовні.
По сусідству з водяним скорпіоном іноді можна зустріти його родича — ранатру, схожу на паличку завдовжки 4 см.

Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.
Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.
Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з’являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.

В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.
Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.

Циклоп

Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни. Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб. Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.

Козуля

Ця граціозна тварина живе в усіх регіонах, де є ліси або захисні лісосмуги. Висота в холці — до 1 м, маса — 65 кг. Живиться травою, листям і пагонами кущів.
Тримається поодинці та невеликими групами. Самка народжує 2 плямистих дитинчат, які перші дні лежать, причаївшись у чагарнику. Мати відвідує їх, тільки щоб нагодувати молоком

Свиня дика

Живе в лісових ландшафтах України, уникаючи надто відкритих територій. Довжина — до 1,8 м, маса — до 250 кг. Живиться корінцями, цибулинами та бульбами рослин, які викопує рилом із землі, а також стервом і залишками здобичі крупних хижаків. Самки з поросятами тримаються стадами. Самці приєднуються до них лише в шлюбний період. Самка народжує 4—6 смугастих малюків, для яких будує з хмизу гніздо з дахом. Дорослі тварини бурого кольору.

Лисиця

Зустрічається в найрізноманітніших ландшафтах України.
Довжина — до 90 см, хвіст — 60 см, маса — до 10 кг. Здатна бігти зі швидкістю до 48 км на годину і стрибати у висоту на 2 м. Живиться гризунами та іншими дрібними тваринами, а також соковитими ягодами та фруктами. Одиночна тварина. Парується лише на шлюбний період. Для потомства риє глибоку нору або займає чужу. Самка народжує 5—6 сліпих лисенят, а самець годує її та малюків.

На початок ХХ століття зберігся тільки в горах Карпат і Криму. Нині його широко розселено, зокрема олені з’явилися і в штучних лісопосадках Степу.
Довжина тіла — до 270 см, зріст у холці може перевищувати 1,5 м.
Живиться травою, молодими пагонами та зеленими гілками дерев і кущів.
Самки, пов’язані родинними відносинами, утворюють невеликі стада. Самці за винятком шлюбного періоду — гону — тримаються осторонь.
Самка народжує одне плямисте оленя, яке перші тижні лежить, причаївшись у чагарнику. Мати приходить, тільки щоб його нагодувати. До кінця літа плями в оленяти зникають, і воно стає однотонним.

Ллось

Населяє ліси Полісся та Лісостепу. Самець досягає висоти в холці до 2 м і маси до 500 кг. Це найкрупніший з оленів. Завдяки довгим ногам із широкими копитами лось легко долає болота і глибокі сніги. Більшу частину року живиться пагонами, корою та листям дерев. Взим-
ку кормом служать пагони та хвоя.
Влітку живуть поодинці, а взимку збираються невеликими групами. Самка народжує 1—2 лосенят, які спочатку лежать причаївшись у гущині лісу, та незабаром починають слідувати за нею.
Гаремів у лосів не буває. Восени, у пору весіль, самці б’ються за кожну самку окремо.
Спеку лосі переносять погано. Це тварини прохолодного клімату. Тому влітку вони тримаються біля лісових водойм, багато часу проводять у воді, ласуючи водно-болотяною рослинністю.

Зубр

У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. З початку ХХ століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється.
Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найкрупніша наземна тварина європейської фауни. Добре бігає, може долати перешкоди заввишки до 2 м.
Любить відкриті лісові галявини.
Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами.
Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.

Бурий ведміть

Зберігся тільки в гірських лісах Карпат. Зрідка зустрічається в лісах деяких регіонів Полісся.
Маса звірів в Україні не перевищує 300 кг.
Всеїдна тварина. Живиться переважно рослинною їжею — зеленню, фруктами, горіхами, — доповнюючи її найрізноманітнішою тваринною. Дуже любить мед диких бджіл.
Кожен звір займає індивідуальну територію.
На зиму робить барліг і засинає, проте спить досить сторожко, може прокинутись і бродити в пошуках їжі.
Серед зими в барлозі самка народжує 2—3 сліпих ведмежат довжиною близько 20 см і масою до 500 г, яких годує молоком до осені. Самостійними вони стають за півтора року.

Рись

Мешкає лише в хвойних і змішаних лісах Карпат, а також подекуди в Поліссі.
Довжина тіла — до 90 см, маса — до 27 кг.
Головна здобич — зайці й козулі. Часто полює на крупних птахів і молодь копитних. Може ловити дрібних гризунів.
Живе поодиноко. Приводить 2—4 кошенят, якими опікується до року тільки самка.
Краще за всіх кішок пристосована до пересування по глибокому снігу. Цьому сприяють довгі ноги та широкі лапи. В багато-сніжні зими часто переслідує лисиць або інших, дрібніших звірів, заганяючи їх у високому пухкому снігу.

Кіт лісовий

Зберігся лише в глухих передгір’ях Карпат і в гирлі Дунаю.
Довжина — близько 60 см, маса -7 кг. Слух і зір розвинуті чудово, а от нюх у кота досить слабкий.
Полює на гризунів і пташок, ^2 та може подолати зайця або ко- ‘ЧІ зуленя. Дорослі коти ведуть усамітнене життя. Самка приводить 3—6 сліпих кошенят. Самець не бере участі у вихованні потомства.
До зими молодняк уже стає цілком самостійним.

Клоп- солдатик

Зустрічається повсюди, навіть у великих містах. Довжина — не більше 8 мм. Має яскраво-червоне забарвлення, утворює великі скупчення. Живиться соком рослин. Самки відкладають яйця, з яких виводяться личинки.

Крник зелений

Поширений по всій Україні. Полюбляє луки з пишною трав’янистою рослинністю. Довжина — до 3,5 см.
Живиться переважно дрібними комахами, проте охоче вживає й соковиту рослинну їжу, а також висохлі трави.
Сюрчить самець, приваблюючи самку. З допомогою довгого яйцекладу самка відкладає в ґрунт 70—100 яєць. Навесні з них виходять личинки.

Зустрічається в лісах, садах і парках по всій Україні. Довжина — до 1 см, розмах крил — до 3 см. Живиться попелицями та іншими дрібними комахами. Самка відкладає яйця на тонких та довгих ніжках. З них виходять личинки, які одразу ж починають полювати.

Попелиця

Численні та найрізноманітніші види дуже поширені в різних регіонах країни.
Розміри дорослих особин — 1—2 мм.
Живляться соком рослин.
Мають дуже складний розвиток, у якому чергуються крилаті та безкрилі стадії.
Влітку існують переважно безкрилі самки. Вони народжують до 10 нових поколінь, І тож комахи густо обсідають листя рослин.
В кінці літа з’являються самці й самки. Тіль-I ки тоді самки відкладають зимуючі яйця.

Населяє всю країну, потребує вологих схованок. Довжина — до 1,5 см.
Всеїдна. Живиться переважно рослинною їжею — грибами та водоростями. Охоче поїдає дрібних комах. Попри свою назву, цілком безпечна тварина.
Веде нічний спосіб життя. Для розмноження самка відкладає яйця в особливу гніздову нору. З першого ж дня дбайливо оберігає яйця, а згодом і маленьких, дуже схожих на неї личинок.

Оса

Різні види паперових, або складчастокрилих ос населяють усі регіони країни.
Довжина оси — 2 см, а шершня — до 3 см!
Дорослі особини збирають нектар квітів, падь попелиць, фрукти тощо. Личинок годують комахами. Після шлюбного лету самці гинуть, а самки йдуть на зимівлю.

Населяє Лісостеп, Степ і Крим.
Довжина — до 28 мм. Живиться нектаром і пилком квітів. У деревині сухого дерева влаштовує комірки для майбутнього потомства. У кожний відсік бджола кладе «хлібець» із квіткового нектару та пилку, на який відкладається яєчко. Коли з лялечок вийде нове покоління бджіл-теслярів, кожна особина прогризає собі вихід назовні.

Джміль

Для фауни України характерні 38 видів джмелів, з них 10 — рідкісні, занесені в Червону книгу України. Довжина тіла різних видів — у межах 2—3 см. Влаштовують під землею гнізда, найчастіше в покинутих мешканцями мишачих нірках. Перезимовує самка-засновниця й навесні сама починає збирати нектар і квітковий пилок, будувати сотий годувати перших личинок.
Згодом на світ з’являються крупні робочі комахи, які беруть на себе всі «хатні клопоти». Після осіннього парування самці гинуть, а молоді самки йдуть на зимівлю в підземні схованки.

Мокриця

Ці наземні ракоподібні поширені по всій країні. Присмеркові тварини. Вдень ховаються у вологих місцях.
Довжина — до 18 мм.
Живиться рослинними рештками.
Самка виношує у виводковій сумці кілька десятків яєць, з яких виводяться маленькі мокриці. Засвоює кисень із повітря зябрами.

МУРАХИ-АМАЗОНКИ
Поширені по всій Україні, хоча мало хто про них чув. Довжина — близько 7 мм.
Мають довгі вузькі щелепи-жвали. Ця бойова зброя заважає мурахам-амазон-кам самостійно харчуватися. Тому їх годують і чистять мурахи інших видів, яких амазонки вирощують у своїй домівці, викрадаючи лялечки з чужих мурашників. Самі амазонки тільки захищають мурашник і полюють.
Власних мурашників вони не будують. Самка-засновниця відкладає свої яйця в мурашник, що належить іншому виду,— найчастіше бурим мурахам, які потім будуть обслуговувати непроханих гостей.

Поширення цієї комахи обмежене Південним берегом Криму.
Довжина — 1 см. Живиться прілими залишками рослин, іноді нападає на комах. Навесні живе в поверхневому шарі ґрунту. Ходи вистеляє павутинням, утворюючи довгі розгалужені трубочки, в яких комаха однаково спритно пересувається як вперед, так і назад. У цей час часто тримається групами.
З настанням спеки переселяється глибше — почасти на глибину до 1,5 м.

Сколопендра кільчаста

Житель Криму та півдня України.
Довжина тіла досягає 10 см.
Живиться комахами та павуками. Активно полює вночі, а вдень чатує на здобич, причаївшись у своїй підземній схованці.
Самка відкладає яйця під землею і охороняє їх кілька тижнів, обгорнувши своїм тілом. Весь цей час вона голодує.

Бабки

Поширені в усіх регіонах України. Довжина — від 3 до 8 см. Живляться дрібними комахами, яких ловлять у повітрі. Самка відкладає яйця у воду. Личинки розвиваються 1—3 роки (залежно від виду). Вони полюють на дрібних водяних тварин. Бабки чудово літають і можуть заселяти відкриті водойми навіть у посушливій місцевості.

Капустяник(вовчок)

Живе по всій Україні, віддаючи перевагу вологим річковим долинам. Довжина — до 5 см.
Добре літає і плаває.
Всеїдна комаха. Живиться найрізноманітнішою їжею. Підземними частинами рослин, личинками, що живуть у ґрунті, дощовими червяками тощо.
Живе поодинці під землею, в роз-
галужених тунелях. Самці часто сюрчать, іноді «співають» і самки. Самка відкладає до 600 яєць у підземній гніздовій камері, де через 2—2,5 роки виводяться личинки. Там же спершу живуть і молоді капустянки.

Мешкав у степах півдня України.
Довжина — 7 см. Це одна з найбільших і най-незвичайніших комах Європи. Живиться соковитою рослинністю та іншими комахами. За літо самка відкладає не більше 70 яєць, які розвиваються в ґрунті 5 років. Навесні з’являються маленькі личинки. Сама комаха живе одне літо.

Мурашний лев

Різні види зустрічаються в багатьох регіонах Лісостепу, Степу та Криму. Населяє суху місцевість. Довжина — близько 3 см.
Личинка мурашиного лева влаштовує в сипкому піску лійкоподібну пастку, а сама розташовується на її дні, зарившись у ґрунт. Варто якійсь мурасі опинитися на краю лійки, як піщинки, що падають униз, одразу ж спонукають хижака атакувати її. Різкими рухами «лев» закидає жертву піском, вона скочується вниз і потрапляє йому на обід.

Кобили

Звичайні мешканці лугів і степів України. Розміри в межах 1—3 см.
Живляться винятково трав’янистими рослинами. Степові види можуть задовольнятися зовсім сухою вигорілою від спеки травою.
На початку літа яйця відкладаються в ґрунт «упакованими» в губчатій капсулі — кубушці. Личинки виходять уже навесні й одразу ж починають харчуватися свіжою зеленню.

Ареал охоплює більшу частину Лісостепу, Степ, а також Крим.
Довжина — до 4 см. Найкрупніша перетинчастокрила комаха Європи.
Доросла сколія живиться переважно нектаром різноманітних квітів.
Для продовження роду вона закопується в ґрунт у пошуках личинок жука-носорога, на які відкладає свої яйця. З кожного яйця виходить личинка. З’ївши личинку жука, личинка сколії стає лялечкою й перезимовує. Наступного року вона вилітає в пошуках квітів.

Зрідка зустрічається в Лісостепу, Степу та Криму. Довжина — близько 3 см. Живиться нектаром і квітковим пилком. Яйце самка відкладає на груди капустянки, яку вона розшукує в підземних ходах і паралізує уколом яйцеклада. Після цього вона відлітає, а з яйця виводиться личинка, яка з’їсть капустянку й тільки після того стане лялечкою

Сарана

Стадні види кобилок, або коротковусих прямокрилих, поширені в Криму, в Степу і в регіонах Полісся та Лісостепу.
Найкрупніший вид — середньоруська перелітна сарана, що зустрічається в Поліссі, — досягає 60 мм завдовжки!
Всі види сарани живляться виключно рослинною їжею. В спекотне й посушливе літо іноді трапляється масове розмноження сарани, яка в пошуках їжі починає у величезних кількостях мігрувати, знищуючи всю зелень на своєму шляху. Цим вона завдає значної шкоди сільському господарству.

Дибка степова

Зустрічається в Степу, східному Лісостепу та подекуди в Криму. Довжина цього коника — 6—8 см. Мешканець трав’янисто-чагарникових заростей.
Простягнувши ніжки, підстерігає в засідці різноманітних комах. Хижа тварина, нападає не лише на дрібну здобич, але навіть на богомолів!
Самців немає. (Розмноження самок називається партеногенез.) Яйця відкладаються в ґрунт і перезимовують, а навесні з них виходять маленькі самочки.

Цвіркун польвий

Звичайний мешканець луків і степів. Довжина тіла — близько 2,6 см.
Живиться соковитими рослинами й дрібними безхребетними. Кожна особина живе у власній нірці.
На початку літа самці «співають» на порозі свого помешкання, запрошуючи самку. Самка відкладає в ґрунт 500—600 яєць. Із них виходять личинки, схожі на дорослих, але без крил

Богомол звичайний

Житель трав’янистих, рідше чагарникових заростей Лісостепу, Степу та Криму. Хижа тварина. Підстерігає в засідці різноманітних комах і павуків, хапаючи їх передніми ніжками. Довжина самки — до 7,6 см, самця — не більше 6 см.
Самка відкладає 100—300 яєць, «упакованих» у капсулу.
Навесні з них виходять личинки, які одразу ж по- Богомол
чинають полювати на комах. Вони дуже схожі \ / ^01пІ^,^,г,
на дорослих комах і відрізняються від них лише меншими розмірами та відсутністю крил. Літати здатні лише дорослі самці богомола.
При терті надкриль по тілу комаха видає звуки, схожі на шипіння змії.

Жук-олень (Рогач)

Житель дубових лісів Лісостепу та Криму.
Довжина самця досягає 8 см, самка дещо менша за розміром. Це один із найкрупніших жуків Східної Європи.
Личинка 5—6 років розвивається в трухлій гнилій деревині дуба, найчастіше — в старих пнях. Останню зиму перезимовує на стадії лялечки. У червні починається шлюбний літ жуків. У цей час вони годуються лише соком на стовбурах дерев. Після відкладання яєць, у липні, всі жуки відмирають.

Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм.
Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.

Цикада гірська

Живе в Лісостепу та лісопосадках
Степу, сповнюючи їх своїм «співом».
Довжина тіла — 2 см. Життя цієї ко- махи нерозривно пов’язане з ясеном.
Самка відкладає яйця в черешки листків, а личинка, що виходить із яйця, падає на землю й одразу ж закопується у вологий ґрунт під деревом.
Живиться соком ясена, висмоктуючи його хоботком із коріння дерева. Розвиток личинки триває 2 роки.

Часто її іменують великим нічним павичевим оком. Живе в багатьох регіонах країни, але в невеликій кількості, тому цей метелик мало кому відомий. Розмах крил досягає 15 см. Це найбільший метелик Європи! Гусінь сатурнії розвивається на груші, сливі, яблуні та інших деревах.

Верблюдка

Ця давня комаха живе в широколистих лісах і лісопосадках.
Довжина — близько 1,5 см. Добре літає. Розмах крил — до 28 мм.
Хижак, який живиться попелицями, гусінню, лічинками короїдів, тому в садах верблюдка активно знищує шкідників і визнається корисною комахою.
Самка відкладає яйця в кору дерев або в лісову підстилку. її личинка теж хижак. Вона переслідує короїдів у їхніх ходах у стовбурах сухих дерев, нападає на попелиць і гусінь, поїдає яйця комах. її розвиток триває 2 роки.

Звичайний, малопомітний житель лісів Полісся та Лісостепу. Розміри тіла звичайно не перевищують 10—13 мм.
Живиться лишайниками, сухим листям тощо.
Вдень самці активно лазять по траві та кущах, перепурхуючи з місця на місце. Самки обережніші, більшу частину життя тримаються під лісовою підстилкою.
Яйця відкладаються в особливій капсулі — оотеці. Личинки перезимовують у лісовій підстилці, а навесні з них виходять цілком сформовані дорослі особини.

Руда лісова мураха

Мешкає в лісах Полісся та Лісостепу. Її великі куполоподібні мурашники складені з сухої хвої та гілочок.
Довжина в межах 5—8 мм.
Мурашник закладає самка-засновниця після шлюбного лету. Вона риє нірку, від- кладає яйця, сама доглядає перших лічинок, з яких виходять робочі мурахи.
Мурахи живляться різними комахами та збирають падь (солодкі виділення) попелиць. При цьому самих попелиць мурахи оберігають, як власну худобу.

Павук-хрестовик

Зустрічається в садах і парках по всій Україні. Проте найчастіше їх можна побачити в лісі.
Довжина тіла самки досягає 2,5 см, самця — не більше 11 мм.
Забарвлення різноманітне, на черевці є хрестоподібний малюнок.
Хижак, який ловить тенетами комах, навіть крупних. Наприклад, осу павук спритно обплутує липким павутинням і вже тоді «береться до обіду».
Кладка яєць «упаковується» в павутинні кокони, які самка ховає в потаємних місцях.

Іксодові кліщі

Зустрічаються в усіх регіонах України. Довжина тіла — 3—5 мм.
Мають складний цикл розвитку.
З яйця виводиться личинка, яка на цій стадії розвитку має три пари ніжок.
Напившись крові якої-небудь тварини, вона линяє і перетворюється на нім-фу-личинку з чотирма парами ніжок. А вже та, знову ж таки напившись крові, перетворюється на дорослого кліща. Вони нападають на хижих ссавців, копитних і людину. Самка відкладає тисячі яєць після чого гине.

Косарик

Живе практично скрізь, віддає перевагу вологим місцям зі зручними місцями для схованки.
Довжина — близько 1 см. Ніжки майже вдесятеро довші. Веде присмерковий спосіб життя.
Живиться дрібними молюсками, стоногами та комахами. На відміну від павуків, споживає і тверді частини здобичі.
Плідність самки до 600 яєць. З них виводяться маленькі, цілком сформовані косарики.

Скорпіон кримський

Поширений тільки в Криму. Населяє кам’янисті місцевості із заростями чагарника. Веде нічний спосіб життя. Довжина — до 40 мм.
Полює на дрібних безхребетних з допомогою отруйного жала, яке знаходиться на кінці тельсона — «хвоста».
Яйцеживорідна тварина. Молодь з’являється на світ в ембріональній оболонці.

Сольпуга звичайна

Поширена тільки в Криму та в деяких регіонах на півдні України (іноді її невірно іменують фалангою).
Довжина — до 5 см. Нічний хижак. Живиться жуками, павуками та іншими дрібними безхребетними.
Личинкової стадії немає. З яєць, відкладених самкою, виходять цілком сформовані тваринки.
Звичайна сольпуга не отруйна!

Сріблянка

Мешканець тихих водойм із густою рослинністю. Довжина тіла — близько 15 мм.
Полює на водяних комах, їх личинок і дріб них ракоподібних. Тіло вкрите короткими волосками, здатними утримувати повітря, тому під водою здається яскраво посрібленим.
Павук плете з павутиння мішок завбільшки з волоський горіх, який потроху заповнює повітрям. Для поповнення запасу кисню в своїй підводній обителі павук регулярно спливає на поверхню води за черговою порцією свіжого повітря. Тут же павучиха влаштовує «ясла», підвішуючи всередині кокон із яйцями.