Дерева

Дерева

Поширена в лісах Карпат і Північного Полісся. Це пов’язано з відносною сухістю клімату країни, що перешкоджає природному відновленню ялини, насіння якої проростає у добре зволоженому ґрунті. Досягає висоти 50 м.
Вітрозапилювана голонасінна рослина. Пилок утворюється в чоловічих шишках — мікростробілах. Насіння ж вистигає в жіночих — макростробілах, що сягають 13 см завдовжки.
Дає більший урожай насіння, ніж сосна, тому в ялиновому лісі — рамені — тварини, які живляться ним, мають більше їжі. Одне з найважливіших лісоутворюючих дерев країни. Невибаглива до кліматичних умов. В посадках сосна широко розповсюджена по всій території України.
Як і всі голонасінні, це вітрозапилювана рослина. В кінці весни відбувається її «цвітіння». Мікростробіли (чоловічі шишки) утворюють величезну кількість пилку, що вітром розноситься на макростробіли (жіночі шишки). Насіння достигає восени, а висипається в лютому.

Ліщина

Ліщина

Звичайний чагарник змішаних і широколистих лісів усіх регіонів країни.
Висота 4—6 м. Тіньовитривала рослина, проте любить родючі ґрунти.
Цвіте рано навесні, коли в лісах іще лежить сніг. Запилюється вітром.
Знайомі багатьом сережки ліщини — це чоловічі квітки. Жіночі квітки являють собою бруньки з маточкою у вигляді маленької червоної китички.
Її насіння — лісові горіхи — дуже смачне, тож його охоче поїдають птахи та звірі. У заростях ліщини влаштовують гнізда багато птахів.

Сосна звичайна

Сосна звичайна

Одне з найважливіших лісоутворюючих дерев країни. Невибаглива до кліматичних умов. В посадках сосна широко розповсюджена по всій території України.
Як і всі голонасінні, це вітрозапилювана рослина. В кінці весни відбувається її «цвітіння». Мікростробіли (чоловічі шишки) утворюють величезну кількість пилку, що вітром розноситься на макростробіли (жіночі шишки). Насіння достигає восени, а висипається в лютому

В’яз гладкий

Широко розповсюджений у широколистяних і змішаних лісах України, проте зуст- ріти великі зарості цих дерев досить важко.
Досягає висоти 27 м. У старих дерев біля основи стовбурів утворюються дошковидні корені заввишки до півметра, що частіше є ознакою південних, тропічних дерев.
Цвіте рано навесні. Квітки дрібні й непоказні, запилюються вітром. Насіння до- стигає дуже швидко і облітає вже за місяць. В’яз завжди рясно плодоносить, його насін- ня служить їжею для птахів і гризунів у той час, коли іншої їжі в лісі ще бракує.

Дуб черешковий

Дуб черешковий

Діброви найбільш характерні для Лісостепу. На Правобережжі дуб росте разом із грабом, а на Лівобережжі утворює липовокленові діброви.
Дерево першого ярусу, досягає 30 м заввишки, а в окремих випадках — до 50 м і більше.
Вітрозапилювана рослина. Плоди дуба — жолуді — є важливим кормом для багатьох лісових тварин.

Груша звичайна

Груша звичайна розповсюджена в лісах усієї країни, найчастіше росте як дерево другого ярусу. В Криму можна зустріти інший вид — груша маслинколиста. Звичайна груша може досягати висоти 30 м, а маслинколиста дрібніша — не вище 15 м. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають у липні-серпні. Ними ласує безліч лісових мешканців — гризуни, копитні й навіть хижаки.

Береза повисла

Бородавчаста

Поширена в Поліссі. В Лісостепу та Степу зустрічається рідше, тільки по долинах річок. Світлолюбне дерево. Завдяки дрібному насінню з летючками, що розноситься вітром, швидко заселяє нові території.
Чисті березові гаї зазвичай ростуть на місцях вирубок, де раніше росли змішані та хвойні ліси. Успішно відновлюється на вологих ґрунтах або в роки з вологим та дощовим літом, широко культивується в садах та лісосмугах.

Яблуня лісова

Звичайне плодове дерево наших лісів. Дерево другого ярусу, висота якого рідко
перевищує 10 м. Цвіте у квітні-травні.
Небагато знайдеться рослин, які так тісно пов’язані з життям багатьох тварин, як яблуня. Її квіти відвідують комахи. Листям і плодами живиться велика кількість тварин — від комах до крупних ссавців. У стовбурах старих дерев утворюються дупла, які охоче заселяються багатьма птахами, гризунами та куницями. Іноді дупло великої старої яблуні може стати домів

Клен Гостролистий

Це дерево ще називають клен звичайний. Поширений у мішаних та листяних лісах України. Часто зустрічається в дібровах. Здавна використовується як культурна рослина. Добре очищує повітря у містах і селах завдяки широкому листю.
Тіньовитривале дерево другого ярусу, що досягає висоти 30 м. Цвіте в період розпускання листя. Може запилюватися як вітром, так і комахами, які охоче відвідують його квіти, зібрані в світлозелені повислі суцвіття. Насіння з крилатками розноситься вітром, сприяючи поширенню клена.

Горобина

Горобина

Широко розповсюджена в лісах Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. У горах зустрічається до верхньої межі лісу — до висоти 1400 м. По річкових долинах проникає і в Степ. Може досягати висоти 20 м. У лісах росте як дерево другого ярусу або у вигляді чагарникового підліску. Цвіте в травні. Щиткоподібні суцвіття горобини приваблюють величезну кількість комах-запилювачів. Квіти мають сильний, досить своєрідний запах.
Плодоносить рясно. Ягоди достигають у кінці літа. Вони є важливою складовою раціону лісових птахів і звірів у осінньо-зимовий період. Дрозди-чикотні цілими зграями налітають на дерево, поїдаючи багате жирами насіння. Восени горобина є одним із головних кормів навіть для такої великої тварини, як бурий ведмідь. Цей звір великою мірою сприяє активному розселенню рослини.

Граб Європейський

Граб Європейський

Росте в Поліссі та в Лісостепу Правобережної України. Далі на схід він зникає через надмірну сухість клімату й недостатню кількість вологи в ґрунті.
Висота рідко перевищує 20 м. Тіньовитривалий, це дерево другого ярусу букових і дубових лісів. Там, де дуби постраждали через надмірне вирубування, граб стає домінуючим деревом у лісах.
У Криму — на Південному березі та в горах — більш звичний граб східний, або грабина. Це посухостійке дерево може рости навіть на кам’янистих осипах.

Явір

Багато хто чув про цю рослину, оспівану в народних піснях, та мало хто із жителів східних та південних регіонів України знає її. Явір ще називають білим, або несправжньоплатановим кленом. Його можна зустріти тільки в лісах Західної України.
Це найбільший і найкрасивіший вид клена. Досягає 40 м заввишки. Цвіте явір у період розпускання листя. Його білі квітки, зібрані в китиці, запилюються комахами, які дуже охоче відвідують їх. Насіння-крилатки є поживним кормом для різноманітних птахів і дрібних гризунів.

Ясен високий

Ясен високий

Одне з найважливіших лісоутворюючих видів дерев у лісах Лісостепу. Широко розповсюджений і в Поліссі, Карпатах і Гірському Криму. В Степу зустрічається в річкових долинах.
Cвітлолюбне дерево першого ярусу, що досягає висоти 45 м. Відзначається швидким ростом у віці 20—40 років.
Цвіте навесні, до розпускання листя. Насіння ясена у вигляді крилаток охоче поїдається багатьма птахами та дрібними гризунами.

Кизил (Дерен)

Кизил (Дерен)

Росте в лісах Лісостепу, Закарпатській області та Гірському Криму, де зустрічається кілька видів.
Чагарник висотою 4—5 м, а у вигляді деревця може досягати 9 м.
Цвіте в березні-квітні, до появи листя.   Плоди — червоні або жовті кістянки, достигають у вересні. Плодоносіння буває дуже рясним

Калина звичайна

Калина звичайна

Дуже поширена по всій Україні. Росте як підлісок у змішаних та листяних лісах, степових борах і заростях чагарника по берегах річок.
Її люблять у народі і охоче вирощують заради квітів та ягід.
Має вигляд куща або невисокого деревця. Вкривається цвітом у травні-червні. Плоди-кістянки достигають у вересні.

Ялиця біла, пихта европейская
Дерево з вузько-конічною або пірамідальною кроною, що низько спускається до землі. Кора гладенька, біло-сіра, іноді в нижній частині стовбура тріщинувата. Пагони довгі, з коротким густим опушенням, гладенькі, сірі, товсті. Хвоя (20—ЗО мм завдовжки, 1,5—2 мм завширшки), жорстка, розміщена дворядно-гребінчасто, одинична, плоска, тупа, зісподу— з 2 білими смужками, зверху — темно-зелена; біля основи звужена в короткий черешок, не опадає 3—5 років. Чоловічі шишечки (5— 8 мм завдовжки) овальні, одиничні, розміщені на верхівках торішніх пагонів; жіночі — зеленуваті, містяться внизу торішніх пагонів. Дозрілі шишки f10—15 см завдовжки, 2,5—5 см завширшки), здерев’янілі, циліндричні, коричневі; покривні луски їх довші за насінні і виступають у вигляді гострячка. Під час достигання шишки розпадаються, на пагонах залишаються лише їх стрижні. Насінини клиновидно-трикутні, з довгим крильцем і бальзамічним запахом.
Одна з основних на Україні гірських лісоутво-рюючих порід, зрідка трапляється і на рівнині; утворює чисті і мішані ліси з буком та іншими листяними породами. Звичайно в Карпатах, зрідка в південно-західних районах Україні. Дерево ЗО—35 м заввишки. Запилюється у травні. Рослина тіньовитривала, вибаглива до вологості повітря. Смолоносна, вітамінозна, медоносна, дубильна, декоративна. З деревини виготовляють меблі, музичні інструменти. З живиці — ялиновий бальзам, який застосовується в оптиці. Деревина є цінною сировиною для паперово-целюлозної промисловості.

Ялина європейська (смерека)
Високе дерево з гостроконусовидною або пірамідальною густою кроною. Кора сіра або червонувато-бура, з тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені, пониклі, із загостреними буруватими бруньками. Хвоя (1,3—2,5 см завдовжки) одинична, шорстка, колюча, 4-гранна, загострена, блискуча, не опадає 5—6 (12) років. Чоловічі шишечки (20—25 мм завдовжки), видовженоцилінд-ричні, червонуваті, розміщені на кінцях горішніх пагонів; жіночі (10—15 мм завдовжки) — зеленуваті або малинові, циліндричні, розміщені на кінцях молодих пагонів. Рослина однодомна. Дозрілі шишки (до 10—15 см) довгастоциліндричні, спочатку — зелені або фіолетові, потім — бурі, пониклі, блискучі. Луски шкірясто-дерев’янисті, випуклі, широкі, трикутно-оберненояйцевидні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насінини яйцевидні, з гострим носиком, матові, буруваті із світло-коричневим або жовто-червоним крильцем, що в 2—3 рази довше за насінини.
Важлива лісоутворююча порода. Росте у верхньому ярусі хвойних і мішаних лісів, зрідка — у другому ярусі соснових лісів. У Карпатах, рідше— в Прикарпатті, місцями — в Західному Поліссі і Лісостепу. Дерево 25—40 м заввишки. Запилюється у тразні — червні. Тіньовитривала морозостійка порода. Коренева система поверхнева, тому ялина належить до вітровальних порід. Рослина дубильна, смолоносна, вітамінозна, декоративна. Екстракт із ялинової смоли — цінний дубитель. Деревину використовують у целюлозно-паперовій промисловості, в житловому будівництві. З неї виготовляють музичні інструменти, човни тощо. З живиці добувають скипидар і каніфоль.

Модрина сибірська, листвекница сибирская
Струнке високе дерево з яйцевидно-конусовидною кроною. Кора глибоко-борозенчаста, товста, коричнево-бура. Молоді пагони жовто-зелені, з короткими подушечко-видними бічними пагонами. На звичайних пагонах хвоя одинична, на вкорочених бічних — пучками по 20—50. Хвоя (40—80 мм завдовжки і до 1 мм завширшки) світло-зелена, м’яка, не опадає протягом одного вегетаційного періоду. Рослина однодомна. Чоловічі шишечки (5—10 мм завдовжки), жовті, округлі або овальні, розміщені по всій кроні; жіночі (до 10 мм завдовжки) — червонуваті, рідше — зеленуваті або білуваті. Дозрілі шишки (12—13 мм завдовжки) яйцевидні або довгасті, жовто-коричневі, складаються із 22—38 шкірястих, м’яких густоопушених цілокраїх лусок. Насінини (2—5 мм завдовжки) з довгим (до 14 мм) крильцем, жовтуваті, з темними крапками з одного боку і блискучі — з другого.
Культивують у садах, парках і лісництвах. У лісових та лісостепових районах України. Дерево 20— 40 м заввишки. Запилюється у квітні. Рослина досить морозостійка, солевитривала, швидкоросла, світлолюбна; дубильна, фарбувальна, смолоносна, камедоноснві декоративна і фітомеліоративна. Деревина модрини — цінний будівельний і виробний матеріал. Кора містить 9—12% танідів, які є сировиною для видобування дубильних екстрактів. З живиці добувають високоякісний терпентин.

Сосна звичайна, сосна обьїкновенная (Pinus sylvestris L).
Високе дерево з конусовидною або пірамідальною кроною, галуження кільчасте. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони спочатку зеленуваті, потім — жовтувато-сірі, голі, часто смолисті. Хвоя (4,5—7 см завдовжки) по 2 в пучку на вкорочених пагонах, колюча, зверху— випукла, темно-зелена, зісподу — жолобчаста, не опадає 3—5 років. Рослина однодомна. Чоловічі шишечки (3—7 мм завдовжки) жовті або червонуваті, яйцевидні, зібрані колосовидно біля основи молодих видовжених пагонів. У кожній шишечці багато лусочок, на кожній з яких по 2 пиляки. Жіночі шишечки одиничні або зібрані по 2—3. Запліднення відбувається через рік після запилення. Дозрілі шишки (3—7 см завдовжки, 2—3 см завширшки) яйцевидні, сірувато-бурі, матові, на зігнутих ніжках. Під час дозрівання шишок луски дерев’яніють, розсуваються і насіння висипається. Насінини довгастояйцевидні, з і крильцем, у 2—3 рази довшим за насінину.
Основна лісоутворююча порода. Утворює чисті і мішані ліси. Звичайно на Поліссі і в північній частині Лісостепу, у південній частині Лісостепу і в північній частині Степу — на піщаних терасах річок. Дерево ЗО—40 м заввишки. Запилюється у травні. Рослина морозостійка, світлолюбна; смолоносна, жиро- й ефіроолійна, вітамінозна, лікарська, дубильна, пилконосна, фітонцидна, декоративна і фітомеліоративна. Деревину використовують як будівельний матеріал; з неї виготовляють музичні інструменти, фанеру тощо. Відходи деревини застосовують у целюлозно-паперовій і хімічній промисловості. З живиці добувають скипидар і каніфоль. У науковій та народній медицині використовують бруньки, хвою, живицю, смолу і продукти сухої перегонки деревини — дьоготь та вугілля. Сосна має велике санітарно-гігієнічне значення.

Яловець звичайний, можжевельник обьїкновенньій (Juniperus communis L).
Рослина з прямим стовбуром і конусовидною або яйцевидною кроною. Кора сірувато-бура, відщеплюється тонкими поздовжніми пластинками. Молоді пагони червонувато-бурі, 3-гранні. Хвоя (8—20 мм завдовжки), колюча, кілювата; зверху — білувата, з восковою поволокою, зісподу — блискуча, зелена, розташована кільчасто по 3, не опадає 4 роки. Рослина одно- або дводомна. Тичинкові колоски яскраво-жовті, складаються з щитковидних лусок з 3—7 пиляками; жіночі шишечки розвиваються на торішніх пагонах. Вони нагадують зелені бруньки; складаються із кількох насінних лусок і .3 насінних зачатків. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють округлу (7—9 мм у діаметрі) соковиту зелену шишкоягоду, яка наступного року синіє і вкривається восковою поволокою. Насінини довгасті, 3-гранні, з твердою оболонкою.
Росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів. Звичайно у нижньому поясі лісів Карпат, зрідка на Поліссі та в північній частині Лісостепу. Вічнозелений кущ або невелике деревце 4—6 м заввишки. Запилюється у квітні — травні. Рослина досить морозостійка; лікарська, харчова, ефіроолійна, фітонцидна, смолоносна, декоративна, фітомеліоративна. Застосовують у науковій та народній медицині. Шишкоягоди завдяки ароматичності використовують у кондитерській промисловості, деревину — у токарній справі.