Класифікація дерев

Різноманітність розмірів дерев одного віку в дерево-стані має важливе значення в лісівництві. Тому дереза одновікового дсревостану лісівники класифікують за розмірами.
У XIX ст. німецьким лісничим Крафтом була заснована класифікація дерев за розмірами, якою користуються й зараз.  За цією класифікацією всі дерева поділяються на 5 класів: І — найбільші дерева, з товстими стовбурами й сильно розвинутіші) кронами; II—великі, зле дещо менші; III — середні; IV — пригнічені дерева, що зідста-ли в рості, з тонкими й слабкими кронами (з рівномірними кронами — ІVа, з однобокими — ІVб); V — відмираючі дерева (Vа — відмираючі, Vб — мертві) (мал. І).
Якщо порівняти масу дерев одного віку з одного дере-восталу, то можна побачити, що вона також дуже різниться. Відомий радянський лісівник О. В. ТюрІн встановив, що у всякому однорідному деревостапі, якщо прийняти об’єм середнього дерева за одиницю, об’єм найвищого дерева дорівнює 2,99, а найнижчого — 0,22 від висоти середнього. Отже, найбільші дерева дають втричі більше деревини, ніж середні. Найбільші дереза краще ростуть, тобто дають щороку найбільший приріст деревини. Найменший приріст деревини дають пригнічені дерева.
Якість деревини (її щільність, міцність) у дерев І класу найкраща, а у IV класу — найгірша.
Плодоношення дерев І—II класів найкраще, а IV класу— найгірше. Дерева V класу зовсім не плодоносять. Якість насіння найкраща у дерев І—II класів, найнижча — у дерев IV класу.
Зараженість дерев шкідниками при нормальному їх розмноженні найменша у дерев І класу, найбільша — у дерев V класу.
Все це має велике значення для лісового господарства.