Ліс і рослини

Ліс і рослини

Чим багатші лісорослинні умови, тим багатший і різноманітніший живий ґрунтовий покрив. У лісі розрізняють ґрунтовий покрив живий (живу рослинність) і неживий, або мертвий. До неживого покриву належать мертві рештки трав’яного покриву або дерев і кущів у різному стані розкладу.
Живий ґрунтовий покрив у лісі складається з мохів, лишайників, трав, напівкущів і дрібних кущів, які ростуть під шатром деревостанів і на вирубках.
Як складова частина лісу живий ґрунтовий покриа свідчить про його склад. Він вважається показником умов місцезростання лісу і самих його властивостей. Насадження з переважанням тієї чи Іншої деревної породи мають І певний тип живого покриву. Із зміною лісорослинних умов змінюється і ґрунтовий покрив. Він активно впливає на процес ґрунтоутворення, на мікроклімат, тваринний світ і на відновлення та розвиток
лісу.
Склад живого ґрунтового покриву значною мірою залежить від грунтово-кліматичних умов, особливостей деревостану, тваринного світу лісу та господарської діяльності людини. Для загальної характеристики живого ґрунтового покриву досить встановити основну масу ьпдів рослин, тип покриву. Наприклад, коли переважає лишайник,—лишайниковий, зелений мох,— зеленомошниковий, брусничний тощо.
Для соснових лісів властивий живий ґрунтовий покрив із зелених мохів, лишайників, сфагнуму, осоки, зірочника, яглиці та буквіші. Ялинові деревостаїш займають багатші суглинкові і супіщані грунти, тому в їх ґрунтовому покриві, крім тих, що ростуть у соснових насадженнях, росте медунка, вербозілля, жовтяниця, маренка, квагешщя, осока волохата. Б дубових дере-востанах з багатшим» сірими лісовими грунтами і чорноземами в живому ґрунтовому покриві зустрічаються злакові, осока, морхівник, яглиця, зеленчук, папороті, ожина, півники, медунка, копитняк. Найбільше видів у ялинових та дубових насадженнях.
Від зміни лісостанів змінюються склад і характер живого ґрунтового покриву. Але не слід перебільшувати вплив лісостанів на збагачення видового складу живого ґрунтового покриву. Велике значення в рості і розвитку живого ґрунтового покриву мають грунтовокліматичні умови. Вони сприяють успішному росту як дс-ревостлнів, так і поселенців під їх шатром з представників живого ґрунтового покриву.
Із зміною віку деревостанів змінюються світловий і водний режими, що, в спою чергу, приводить до зміни кількісного і якісного складу живого ґрунтового покриву.
На звільнені від лісу місая потрапляє насіння нових для даних умов рослин — бур’янів (будяк, злинка). Наступного року рослини, що були під шатром лісу, затримуються в рості, а нові світлолюбні швидко ростуть, пригнічують інших і утворюють суцільні зарості.
З часом з’являються ЗЛЗКОРІ, які швидко розростаються і утворюють дернину. Починають розростатися порослю ліщина, липа, клен та осика, які затримують розвиток трав’янистих рослин. Зникають світлолюбиві рослини, а їх місне знову заступають тіневитривалі.
Густі деревостани дуже пригнічують живий ґрунтовий покрив, який лише після самозріджуваппя дерево-стану знову розростається.
У густих деревостанах хвойних порід, особливо в ялинових і ялицевих, живий ґрунтовий покрив у жердняковому віці зовсім зникає і змінюється неживим або мертвим покривом з опалої хвої, листя, дрібних гілок, шишок та ін. Через відсутність світла живого ґрунто­вого покриву нема і в повних деревостанах бука.
Важливим чинником зміни як живого, так і мертво­го ґрунтового покриву є господарська діяльність люди­ни. До такої діяльності слід віднести рубки догляду за лісом, завдяки чому змінюється повнота деревоста-ну і його склад, сінокосіння та випасання худоби в лісі, проведення лісомеліоративних робіт тощо. Внаслідок господарської діяльності людини змінюється повітря­ний і водний режими грунту, біологічні процесії в ньо­му і його хімічні властивості, що приводить до зміни живого ґрунтового покриву. Зниження повноти лісостану завжди ьіжлнкає роз­виток живого покриву і зміну тіневитривалих видів світ­лолюбними. Інтенсивний розвиток живого ґрунтового покриву перешкоджає лісовідновленню деревних порід, призво­дить до загибелі молодих рослин. Наприклад, у сухих і свіжих борах куничїіик сильно заглушує і зни­щує сходи деревних рослин, а густий злаковий по­крив створює сприятливі умови для шкідників сходів-мишей.
Якщо грунт вкритий товстим шаром неживого по­криву або суцільними подушками зозулиного льону чп розвинутою дерниною із злаків, насіння деревних рос­лин не потрапить до грунту і сходи не вкореняться. Іно­ді насіння проростає на вологій поверхні неживого по­криву, але корені сходів не досягають грунту і невкорівені рослини гинуть. Навіть незначна кількість вкоріне­них рослин не витримує пригнічення трав’янистою рослинністю.
Щоб сприяти природному відновленню лісу, часто знімають ґрунтовий покрив, розпушуючи його па окре­мих ділянках смугами або борознами. Живий ґрунтовий юкрив часто захищає молоді сходи від опіків сонця, іаморозків і вітру. Отже, ступінь позитивної і негатнв-їої дії живого ґрунтового покриву на відновлення на­ладжень залежить від його складу і розвитку.
Наявність злаків призводить до сильного висушуваання грунту і утворення дернини, а зозулин льон і сфагнум, розростаючись у суцільні масивні подушки, викликають заболочування грунту, що негативно впливає на появу сходів і розвиток підросту.
Такі види рослин, як зніт і злинка, навпаки, сприяють росту і розвитку сіянців деревних порід. Вони створюють відповідні умови для появи і розвитку сходів сосни, ялини та інших порід. Позитивно впливає на поновлення дуба яглиця. Не менш важливе значення має живий ґрунтовий покрив для існування корисних і шкідливих тварин. Він здатний посилювати або послаблювати їх вплив на деревостани. Густі зарості живого покриву своїм насінням та плодами приваблюють корисних для лісу птахів.
До складу живого ґрунтового покриву належать і цінні для народного господарства рослини: харчо-в і —журавлина, малина, ожина, кропива, брусниця, голубиця; лікарські — конвалія, валеріана, звіробій, беладопна, чорниця, плаун, мучниця, папороть.
Важливе місце в житті лісу займає грибна флора, особливо мікоризні гриби, які тісно взаємодіють з корінням деревних і кущових рослин. Вони сприяють засвоєнню деревами перегнійних речовин грунту.
Мікоризу утворюють різні види шапкових грибів, грибниця яких проникає до коренів деревних рослин. Вона сприяє галуженню коренів і успішному приживанню після пересаджування та швидкому росту дерен.
У лісі, крім їстівних грибів, росте багато шкідливих, які спричиняють тяжкі захворювання і загибель дерев До них належать опеньок, губка соснова, трутовик, фузаріум та ін. З цими грибами треба боротися, видаляючи ушкоджені дерева. Ліс і рослини - живе середовище Землі